Історія
Історія факультету агрономії та будівництва проростає корінням у далекий 1921 рік, коли був заснований Луганський сільськогосподарський технікум. Одними з перших фахівців, яких навчали у його стінах, були агрономи-рільники. Саме їх заповзята праця з вирощування та реалізації сільськогосподарських культур сприяла становленню матеріально-технічної бази та розвитку технікуму. Одним з його найвідоміших випускників цього часу був Петро Мефодійович Василенко (1928 – 1930 роки навчання) – академік УААН, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, чиє прізвище увійшло до «Української радянської енциклопедії».
Починаючи із заснування у 1921 році, Луганський сільськогосподарський технікум був декілька разів переформований: спочатку у Луганський інститут рільництва, потім в Інститут овочівництва, Плодоовочевий інститут. У 1936 році він був остаточно реорганізований у Ворошиловградський сільськогосподарський інститут з двома факультетами – агрономічним факультетом та факультетом рільництва. Він став аграрним центром усього Донбасу.
Випускники агрономічного факультету 1937 рік
Студенти готуються до сесії у гуртожитку, 1937 рік
Студенти агрономічного факультету після лекції, 1939 рік
Студенти агрономічного факультету на практиці, 1939 р.
З ініціативи колективу агрономічного факультету Рада Народних Комісарів СРСР виділила кошти на придбання 60 млн саджанців декоративних, чагарникових і плодових рослин для озеленювальних робіт у Донбасі, що дозволило посадити тисячі гектарів лісу й лісосмуг.
Розвивали агрономічний факультет та аграрне виробництво Донбасу визначні постаті. У 1929 році кафедру ботаніки очолив професор Всеволод Григорович Скороход, який був не лише науковцем і педагогом, а й віртуозним музикантом, який давав концерти в місті, брав участь у турне по Україні разом із відомими композиторами. В. Г. Скороход активно дбав про створення продовольчої бази Донбасу, співпрацював із відомим селекціонером І. В. Мічуріним, зокрема одержав з його розплідника багато сортів плодових дерев, які стали районувати в Донбасі, чим розпочав озеленення найбільшого промислового регіону України.
Професор Всеволод Григорович Скороход
Значний внесок у розвиток факультету та сільськогосподарського потенціалу регіону зробив Михайло Євграфович Сафронов, який очолював кафедру селекції та насінництва, а також був деканом агрономічного факультету протягом 1931 – 1939 років. Він був різнобічно освіченим ученим-агрономом, фахівцем у галузі селекції овочевих і плодових культур, брав активну участь у створенні садів, ягідників і виноградників, розвитку овочівництва на Донбасі.
Михайло Євграфович Сафронов
У 1938 – 1941 роках завідувачем кафедри захисту рослин працював професор Максим Семенович Уткін, який зробив значний внесок в фітопатологію, він опублікував чимало статей, які зберігають свою актуальність.
Професор Максим Семенович Уткін
Професор Лідія Арсенівна Христова, працюючи на агрономічному факультеті, розробила новий унікальний метод одержання добрив із кам’яновугільних порід, зокрема із вугілля сланців. Її розробки залишаються актуальними і у наш час.
Професор Лідія Арестовна Христова
Професор М. П. Лубовський отримав цінні гібриди й сіянці земляної груші й соняшнику, що дають високі врожаї бульб (до 300 центнерів з гектара) і зеленої маси (понад 700 центнерів з гектара). Результати досліджень П. І. Луцького з картографування ґрунтів та інженерної геології було передано виробництву; вони стали основою проєктованого зрошення, водопостачання, охорони підземних вод і будівництва очисних споруд. Результати студій професора О. Д. Поліщука про вікову мінливість плодово-ягідних рослин було виставлено на стенді в Академії наук СРСР і використано у книзі доктора наук М. П. Кренке «Циклічна будова й омолодження рослин». Доброї слави зажили виведені професором М. О. Савченком сорти овочевих культур (капусти, помідорів, цибулі), їх районовано в багатьох областях України та за її межами.
22 червня 1941 року мирну працю народу перервав напад фашистської Німеччини. Колектив факультету у важкі воєнні часи не припиняв своєї праці: всі працездатні чоловіки і жінки брали участь в оборонних роботах зі спорудження за містом і на стратегічних рубежах протитанкових ровів, позиційних укріплень. У червні 1941 року відбувся останній передвоєнний випуск студентів, які разом з дипломом про закінчення інституту отримали повістки до воєнкоматів.
Восени 1941 року Ворошиловградський сільськогосподарський інститут був евакуйований двома ешелонами, де розмістили цінне обладнання, викладачів та співробітників, до м. Ленінабад у приміщення Таджицького сільськогосподарського інституту.
Повернення з евакуації відбулося у квітні 1944 року. Викладачі, співробітники та студенти факультету активно працювали над відновленням зруйнованого навчального корпусу та гуртожитків. Разом з відновленням матеріально-технічної бази почався подальший розвиток факультету. У 1944 році була відкрита кафедра виноградарства.
Зруйнований німецькими військами корпус агрономічного факультету та метеостанція, 1944 р.
Посуха 1946 року, неврожай і голод 1947 року посилили увагу керівних органів до розвитку сільського господарства, особливо землеробства та меліорації. Співробітники факультету проводили дослідження з інтродукції нових порід, створення нових типів полезахисних смуг, гніздових посівів дуба. Завдяки їхній діяльності кардинально змінювався пейзаж Донбасу: з’явилися лісозахисні смуги, гаї, лісові масиви.
У 50 – 60-х рр. викладачі кафедри агрохімії (завідувач кафедри — доцент М. К. Конаков) розробили і рекомендували до виробництва ефективний спосіб використання органічно-мінеральних добрив у посушливих районах Донбасу.
У цей же період працівниками кафедри рослинництва, селекції й насінництва (завідувач кафедри — доцент С. К. Кравченко) було вивчено 212 сортів і гібридів кукурудзи, серед яких виокремлено найперспективніші для обробітку в умовах Донбасу (доцент К. С. Шеїна), досліджено змішані посіви кукурудзи із зернобобовими (доцент С. К. Кравченко і канд. сільгосп. наук В. І. Остапов), агротехніку, використовувану для обробітку кукурудзи в кліматичних умовах Донбасу та її міжсортового запилення, обробітку зернобобових, основні питання агротехніки вирощування картоплі й інших польових культур у Донбасі. На основі цього запропоновано агротехзаходи з підвищення врожайності згаданих сільськогосподарських рослин. Завдяки науковій роботі було отримано нові сорти й гібриди овочевих культур (доцент М. О. Савченко), знані й вирощувані не лише в Донбасі, а й в інших регіонах України та СРСР.
Кафедра плодоовочівництва (завідувач кафедри – П. М. Білецький) протягом 30-ти років розробляла наукові методики вирощування овочевих культур у Донбасі в умовах закритого й відкритого ґрунту. ЇЇ співробітниками було опубліковано низку праць з агротехніки обробітку цих рослин у Донбасі й підручники з овочівництва, вивчено безпересадковий спосіб вирощування саджанців яблуні в розпліднику й питання підвищення її зимостійкості.
Співробітники кафедри ботаніки, фізіології й мікробіології (завідувач кафедри – професор В. Г. Скороход) протягом кількох років вивчали флору Донбасу, рослинність непридатних, малопродуктивних й еродованих земель (комплексна робота у співавторстві з представниками інших кафедр), а також шляхи поліпшення й використання заплавних земель – прирічкових долин Луганської області (доцент М. А. Каймакан і доцент кафедри агрохімії М. К. Конаков).
У 1974 році у Ворошиловградському сільськогосподарському інституті відкрито факультет сільськогосподарського будівництва. До його складу увійшли п’ять кафедр: технології та організації будівельного виробництва; будівельних конструкцій; архітектури будівель і споруд; опору матеріалів і теоретичної механіки; фізико-математичних дисциплін. Перший набір студентів за спеціальністю «Сільськогосподарське будівництво» складався з двох груп студентів – 50 осіб. У зв’язку з розширенням профілю підготовки фахівців у 2005 році факультет перейменовано у будівельний факультет. Відкрито дві нові спеціальності – «Землевпорядкування і кадастр» та «Автомобільні дороги та аеродроми».
Корпус будівельного факультету (м. Луганськ)
На будівельному факультеті працювали такі відомі вчені: професор М. Ф. Афанасьєв, О. С. Файвусович, доценти М. В. Світличний, Д. М. Пашков, В. Д. Ковальський, А. О. Мещерякова, М. М. Епштейн, Є. В. Петров, С. Ш. Розенбойм, Г. І. Апишков та інші, які зробили вагомий внесок у становлення факультету і будівельної науки.
Восени 2014 року Луганський національний аграрний університет був переміщений до м. Харків на базу Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенко та Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва.
У 2018 році університет перемістили до Луганської та Донецької областей. Місцем нового розташування агрономічного та будівельного факультетів стало м. Костянтинівка Донецької області, у зв’язку з чим рішенням Вченої ради університету (протокол №7 від 28.05.2020 року) було прийнято рішення об’єднати ці факультети в єдиний потужний факультет агрономії та будівництва.
Наразі відбувається розвиток факультету агрономії та будівництва на новому місці. Зміцнюється матеріально-технічна база та кадровий склад, налагоджуються нові зв’язки з підприємствами регіону.
Історія факультету агрономії та будівництва Луганського національного аграрного університету у м. Костянтинівка – це його новітня історія, яка вже розпочалася.
